pereiaslav-khmelnitskiy

Подорож одного дня: Переяслав-Хмельницький

На вихідних ми вирішили відвідати Переяслав. Поїздка на один день. Знайшли звідки їдуть маршрутки та музеї Переяслава в Інтернеті. Чому саме туди? Бо, по-перше, Переяслав – відносно недалеко від Києва, за один день можна його відвідати і повернутись назад. Час на дорогу – 1 год., 20 хв. По-друге, Переяслав – дуже давнє місто (вперше згадується в 907-му році). Відоме також тим, що тут була Переяславська рада і підписання Переяславських угод. Де-де, а там точно має бути на що подивитись. По-третє, в Інтернеті є інформація щоб самому безкоштовно спланувати свій маршрут. В кінець поїздки, ми зрозуміли, що це не так. Власне, саме недостача інформації була головним негативом. Тому нижче буде проста карта з маршрутом від автостанції до центру та позначками місць, про які йтиме мова.

Автостанція Переяслава

Перше враження від Переяслава – спокійне містечко, зі своїми вибоїнами на дорогах, проте без столичної суєти і шаленого руху. Як виявилось вже через хвилин 10, ми поняття не маємо, куди йти далі, оскільки жодного вказівника маршруту на історичні пам’ятки або хоча б якоїсь карти ніде нема. Єдині орієнтири – таблички на зупинках від місцевого інтернет-провайдера про автобусні маршрути по місту.

Дорога до центру

Пішки йдемо по Богдана Хмельницького до центру міста. Десь там, на вулиці Літописній, знаходяться музеї. Там має бути музей під відкритим небом побуту Переяславщини. Житлові будинки старенькі, і до того ж, давно білені. Вздовж по вул. Шевченка – будівельний паркан, розмальований квітами. В центрі знаходиться найкраща будівля, яку ми бачили у місті. І угадайте що це? Звичайно ж – будівля Міндох. Схожа на добре відновлений старий маєток. Дуже гарний. Далі звертаємо на Літописну, буквально декілька десятків метрів від центральної площі, а там невеличкі захаращені сміттям подвір’я і обшарпаними хатами. Це звичайно шокувало.

Стара Гребля

Літописна продовжується через річку Трубіж. Одразу за мостом на цій річці знаходиться щось схоже на розважальний комплекс. Називається «Стара гребля». Тут є: сцена, жива музика (дуже гарно співають), озеро з лебедями, зоопарк, виставка раритетних авто, дитячий майданчик, пляж, бричка з кіньми для дітей, кафе прямо над водами Трубежа… і звичайно ярмарок).

Якраз в Суботу був ярмарок, було багато дітей. Співали переважно місцева молодь і дітлашня. Це приємно здивувало. Діти сміялись і їхній сміх доповнював музику. Увесь час бричка катала дітей понад річкою.

Фото0396
В кафе над річкою

Дивимось на зоопарк, слухаємо музику і йдемо підкріпитись в кафе над річкою, навпроти ярмарку.

Гарне і затишне кафе. Огорожа виплетена, дах тримається на необробленому жерді, столики з цільних дубових дощок, вид – прямо на води річки.

Пошук Літописної 2 (саме там знаходиться музей під відкритим небом)

Далі перепитуємо маршрут і йдемо на початок Літописної, десь там має бути музей. Пройшовши вздовж всієї вулиці, в кінці  знаходимо лише сільські подвір’я, луг і стежку у поле. Жодного натяку чи згадки про музей, спитати нема у кого(

Трохи розчаровані… Десь через дві години ми дізнаємось, що за подвір’ями, через луг десять хвилин по стежці, знаходиться  музей під відкритим небом. На жаль, туди ми так і не попали.

Пошук дороги до Церков

Трохи розчаровані тим, що не знайшли музей, вирішили йти на куполи церков. Їх добре видно, там теж має бути цікаво. Вказівників  жодних немає. Повертаємось до центру, йдемо по Покровській вулиці до Успенського собору, і далі до монастиря Архістратига Михаїла. Монастир закритий для відвідувачів. Якраз обідня пора. Добрий дядько сторож розповів нам, що усередині є макет давнього Переяслава в мініатюрі. Саме від нього ми дізнались дорогу до славнозвісного музею під відкритим небом, і як можна вийти на Літописну коротким шляхом – понад річкою. Йдемо коротким шляхом на Літописну – 7 хвилин, до цього через центр – хвилин 20.

Хух, хоч Дніпро побачили  

Нарешті їдемо на греблю до Дніпра. Таксист везе швидко, радо розповідає про місто. Дніпро тут просто неперевершене! До греблі з міста йде автобус №35, кінцева зупинка на Дніпрі – «Спортбаза», але він їде раз у годину. На спортбазі можна заночувати.

Їдемо в Київ

Загальні враження: в Переяслав можна і треба їхати. Місцеві тільки починають розвивати послуги для відвідувачів. Впевнені, що з часом там з’являться і вказівники і приберуться двори хоч на основних маршрутах до музею.

Інформація в допомогу:
– маршрутки їдуть від метро Чернігівська, Харківська і Бориспільська, ціна – 20 грн, час в дорозі 1 год 20 хв – 1 год 40 хв. В Переяславі кінцева на автостанції, це майже в центрі.
– всі музеї Переяслава (офіційний сайт Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав»): http://www.niez-pereyaslav.com.ua/ua

Статтю допомагала писати: Inna Tyshkivska |